|
|
Річний звіт про діяльність закладу освіти
Аналіз роботи ЗДО за 2018-2019 н.р.
На виконання Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти, програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та інших нормативно-правових документів педагогічний колектив дошкільного закладу забезпечував формування життєвої компетенції дитини, фізичного, психологічного та морального здоров’я дитини. Упродовж 2018-2020н.р. навчально-виховний процес закладу був спрямований на вирішення науково – методичної проблеми: «Формування соціальної компетентності дітей в умовах інноваційного розвитку дошкільної освіти» та завдань щодо впровадження інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами; розвитку творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва; формування природничо – екологічної компетентності дітей дошкільного віку, а також завдань на літній період, спрямованих на оздоровлення та фізичний розвиток дошкільників. Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріоритетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, викладені у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Однією із сфер, де на ранніх стадіях життя проявляється творча активність дітей, є образотворче мистецтво. Саме тому, у 2018 – 2019 н.р. педагоги спрямовували діяльність закладу дошкільної освіти на розвиток творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва. Провідну роль у процесі розвитку творчих здібностей дітей від трьох до семи років займають батьки та педагоги. Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих. Великого значення в організації образотворчої діяльності дітей набуває вміння вихователя пов'язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності, як малювання; виразні засоби скульптури – в ліплення; вчити дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-ужиткового мистецтва, використовувати елементи конструкторських рішень архітектури у конструктивній творчості дітей. З 14.01.2019р. по 18.01.2019р. було проведено тематичне вивчення стану розвитку творчих здібностей старших дошкільнят на заняттях з образотворчого митсецтва. Тематичне вивчення проводилось в старших групах №3 «Ангелятко» (вихователя: Возняк О.В., Гой О.М.); №4 «Пізнайко» (Амбріс І.В., вихователь Каратник Г.В., асистент вихователя); №6 «Кораблик» (вихователі: Вавринчук Л.Я., Марціновська Л.В.); №14 «Казка» (вихователі: Дутчак О.С., Павловська О.М.) Комісія в складі : Кожуховської Н.В. – директора ЗДО ясла – садка № 19 комбінованого типу, Жигайло М.Б. – вихователя – методиста вивчали:
Вивчення показало, що в усіх групах створено художньо – естетичні центри. Предметно – ігрове наповнення даного середовища сформоване: творами мистецтва (репродукції різних видів і жанрів мистецтва), зображувальними матеріалами та обладнанням для занять образотворчою діяльністю. Найнеобхіднішими в образотворчій діяльності дітей є олівці, фломастери, фарби (гуаш і акварель), воскові крейдочки, пензлі, палітра, губка; папір різних форматів, кольорів та відтінків, різної цупкості і текстури, картон, фольга, клей, скотч, ножиці, нитки, мотузки. Для створення колажів в старших групах № 6, 14 є старі журнали, картки, репродукції, фотографії. У декоративній творчості вихованці старшої групи № 3 використовують тканини, пластилін, спеціальне тісто, віск. Дитячу творчість стимулює природний матеріал: камінці, мушлі, коріння, кора тощо; покидьковий матеріал: клаптики тканини, коробки, баночки та інше. Формою організації образотворчої діяльності в ЗДО є заняття. Враховуючи норми наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446 «Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину у дошкільний навчальних закладах різних типів та форми власності» вихователі старших груп проводять 1 раз на тиждень заняття з малювання та 1 аплікацію/ ліплення з тижневою почерговістю. При плануванні освітньої діяльності педагоги враховують взаємозв’язок видів образотворчої діяльності, що сприяє комплексному підходу у художньому розвитку дошкільнят. Взаємозв’язок видів дає змогу виокремити засоби образної виразності, специфіку мови і творчого процесу кожного виду мистецтва як основи розвитку образотворчої діяльності і знайти те, що є спільним для всіх видів. Так засобами виразності:
Становлення творчої особистості, розвиток її креативних здібностей у дітей залежить від гармонійного поєднання природних задатків, вагомих для конкретної дитини, мотивів діяльності та сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також виховання морально – вольових якостей, розвиток емоційної сфери та набуття дошкільниками певних знань, умінь, навичок, які необхідні для проявлення творчого потенціалу; використання інноваційних технік малювання та аплікації розвитку творчої, креативної уяви, фантазії, втілення дитячої творчості. Саме тому вихователі старших використовують на заняттях з образотворчого мистецтва інноваційні технології:
Свої творчі здібності та інтереси дошкільнята реалізовують, відвідуючи гурток «Декоративно – ужиткового мистецтва». Лутчин І.Б., керівник гуртка двічі на тиждень проводить заняття з вихованцями старших груп. Педагог використовує різномінітні інноваційні технології. Нетрадиційні техніки дають можливість керівнику гуртка відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її образотворенні. Вони досить прості в технічному плані, тому діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Також такі техніки дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок. Заслуговує на увагу розроблений творчою групою ЗДО посібник з досвіду «Упровадження інноваційних технологій з розвитку художніх творчих здібностей дітей дошкільного віку». В якому викладено рекомендації щодо управління інноваційними процесами в ДНЗ; організації навчально – виховної роботи з художньо – естетичного та креативного розвитку дошкільнят; використання нетрадиційних технік зображення на заняттях з малювання та художньої праці. Результати аналізу дитячих робіт та першого етапу кваліметричної моделі моніторингу засвідчили такі показники компетентності дітей: - проявляють елементарну практичну вмілість в образотворчій діяльності; - володіють різними способами передачі образів; - планують свої дії, передбачають майбутній результат; - самостійно займаються художньою творчістю; - знають властивості матеріалів для художньо-творчої роботи, охоче експериментують з ними; - мають власну думку щодо своїх робіт та інші. 17.01.2019р. з вихователями закладу дошкільної освіти було проведено тестування для оцінювання професійної підготовки педагогів з розділу образотворче мистецтво. В ході опитування 24 вихователів було поставлено 25 питань із варіантами відповідей. Результати оцінювання професійної підготовки педагогів з розділу образотворче мистецтво
Результати тестування дали змогу не лише визначити рівень підготовки до роботи молодих спеціалістів, а й особливості професійної діяльності й самоосвіти всіх педагогів ЗДО. Проблему розвитку творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва Лутчин І.Б., керівник гуртка розкрила в ході проведення майстер – класу. Педагог надала методичні рекомендації щодо організації роботи з фарбами та формування креативного мислення дітей засобами нетрадиційної образотворчої діяльності, а також продемонструвала створення колективних творчих робіт з дітьми дошкільного віку. Керуючись у своїй роботі принципом особистісно- орієнтованого підходу до виховання дітей, педагоги впроваджували в освітній процес інноваційні технології: розвиток фонематичного слуху та навчання читання за кубиками М.Зайцева (Боруцька Н.В., вихователь); здоров`язберігаючі технології терапевтичного спрямування (Гадій О.М., вихователь); використання степ– платформи в оздоровчій роботі з дітьми (Піньковька Т.Ю., інструктор з фізичного виховання); ТРВЗ (П.Альтшуллер); нетрадиційні техніки зображувальної діяльності І.Ликова «Кольорові долоньки» (Лутчин І.Б., керівник гуртка); мнемотехніки (Шайнюк О.Б., вихователь); вчимося читати за методикою Л.Шелестової (Амбріс І.В., вихователь). Упродовж навчального року в ЗДО проходив семінар – практикум «Інноваційні підходи до формування у дошкільників здоров’язбережувальної компетентності», керівником якого була Піньковська Т.Ю., інструктор з фізичної культури. Під час теоретичного засідання були розглянуті питання: шляхи формування компетентності дошкільників дошкільників із фізичного розвитку (Жигайло М.Б., вихователь – методист); медико – педагогічний контроль за станом фізичного виховання дошкільнят (Бородинська Т.І.,ст.медсестра); сформували модель здорового дитячого середовища . На практичному засіданні семінару – практикуму Піньковська Т.Ю., інструктор з фізичної культури провела презентацію «Інноваційні здоров’язбережувальні технології»; Письменюк М.В., практичний психолог розповіла про психолого – педагогічні умови збереження психічного здоров’я дошкільників; Жигайло М.Б., вихователь – методист провела вікторину для педагогів «Комплексний підхід до зміцнення здоров’я дітей». Під час підсумкового засідання було розроблено комплексний план зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку, пам'ятку "Використання рухливих ігор" та оздоровчу мапу ЗДО. Організація навчально – виховного процесу в сучасних інноваційних умовах вимагає від педагога вдосконалення практичної діяльності шляхом пошуку нових ціннісних пріоритетів у визначенні змісту, форм і методів організації пізнавальної діяльності дітей. Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні, бінарні та ін.). Сучасна дошкільна освіта орієнтує педагогів на реалізацію компетентнісногопідходу до розвитку особистості. Природничо-екологічна компетентність дошкільника передбачає уявлення дитини про природне довкілля як цілісний живий організм, у якому взаємодіють повітря, грунт, рослини, тварини, люди в багатоманітності, єдності, русі, мінливості. З 22.10.2018р. по 26.10.2018р. було проведено тематичне вивчення стану екологічної компетентності дошкільників згідно освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі». Робота з реалізації освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» та екологічного виховання дітей в дитячому садку проводиться відповідно програми «Українське дошкілля», враховуючи вимоги Базового компонента дошкільної освіти. Організовуючи освітній процес педагоги значну увагу приділяють створенню сприятливих умов для реалізації завдань формування екологічної компетентності дошкільників та педагогів. В усіх групах створене розвивальне екологічне середовище, яке відповідає вимогам програми. У кожній групі розміщений та обладнаний куточок природи, де діти доглядають за рослинами, відмічають календар погоди. Вихователями всіх груп створені папки з екологічного виховання, де знаходяться малюнки та ілюстрації про природу, схеми екологічної стежини ЗДО, різні дидактичні ігри, зібрані вірші, приказки,прислів’я, оповідання відповідно програми, ілюстрації тварин, птахів, комах. В середніх та старших групах карти зоряного неба, глобуси, «Червоні книги». Важливим осередком екологічної компетентності є дослідницький куточок, де діти експериментують. Вихователі наповнили його різноманітними матеріалами для проведення дослідів. Спостереження та опитування довели, що рівень пізнавальної активності дітей середніх груп №1;5;10;12 у сфері природи високий, діяльність пов’язана з доглядом за рослинами приносить їм задоволення, ступінь самостійності в постановці мети та завдань діяльності в природі також є висока, діти помічають красу природи і висловлюються про неї. Діти молодшого дошкільного віку виявляють пізнавальний інтерес до об’єктів природи, допитливість, бажання спілкуватися з природою, спостерігають за природними явищами, об’єктами природи, мають навички екологічно грамотної поведінки у природі. Виявляють ініціативу й бажання брати участь у практичній діяльності. Доглядають за рослинами, прибирають сміття, годують птахів. Слід зазначити, що вихователі проводять цікаві екологічні ігри та завдання , які дають дитині змогу відчути себе частиною природи, реагувати на проблеми, викликають бажання допомогти природі, захистити їх від небезпеки (« Я- частинка природи», «Послухай серце дерева», «Компліменти природи», «Правила поведінки на природі» та ін.). Сюжетні ігри з екологічним змістом допомагають дітям познайомитися з діяльністю людей, які досліджують стан природи та охороняють її. Також створена екологічна стежка, як різновид педагогічно – організованого маршруту на території ЗДО, де подорожуючи діти розширюють знання про взаємозв’язок людини і природи. Облаштований метеомайданчик який спонукає дітей до самостійних спостережень за станом погоди. Це вітрячок – флюгер для з’ясування сили вітру, де діти з цікавістю спостерігають за півником і визначають напрямок і силу вітру. Чільне місце у системі роботи з формування екологічно мотивованої поведінки старших дошкільнят мають займають проблемно-пошукові методи, розв’язання проблемних завдань, досліди, порівняльні спостереження, моделювання, проблемно-ігрові ситуації. За результатами спостережень та бесід з дітьми встановлено, що старші дошкільнята знають, що оточуюча жива та нежива природа під впливом людської діяльності страждає. Діти усвідомлюють , що втручання людини в життя природи може порушувати її зв’язки, впливати на кількість рослин і тварин. На заняттях гуртка «Декоративно – прикладне мистецтво», Лутчин І.Б., керівник гуртка, використовує природній матеріал. Робота з природним матеріалом має велике значення не лише для естетичного виховання дітей, прищеплення їм художнього смаку, розвитку творчих здібностей, уявлення, а й для формування дбайливого ставлення до природи. Завдання роботи з природним матеріалом - пробудити у дітей любов до рідної природи, сприяти вихованню у них патріотичних почуттів. Зустріч з природою розширює уяву дітей, удосконалює їх уміння уважно спостерігати різні явища. Великий вплив має робота з природним матеріалом на розумовий розвиток дитини, на розвиток її мислення. Праця по виготовленню виробів з природного матеріалу сприяє розвитку особистості дитини, вихованню її характеру. Упродовж вересня – листопада у всіх вікових групах діє виставка дитячих робіт з природного матеріалу. У 2018 -2019н.р. у ЗДО відкрито інклюзивну групу. Включення дітей з особливими потребами в освітній процес закладу дошкільної освіти змінює передусім установки педагогів на розуміння особливостей розвитку дітей та врахування їхніх особливих потреб та потенційних можливостей розвитку в освітній роботі. Особливості дітей із порушеннями психофізичного розвитку неможливо нівелювати, тому потрібно змінювати організацію освітнього процесу в групі задля вирішення завдань навчання, виховання і розвитку всіх дітей в групі. Цьоріч групу відвідувало 15 дітей, з них 3 дітей з особливими освітніми потребами. З метою забезпечення цілісного входження дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір, що відповідатиме її потребам і можливостям, в закладі дошкільної освіти працювало методичне об’єднання педагогічних працівників та команда психолого – педагогічного супроводу дітей з ООП. Під час засідань педагоги ознайомились із нормативно – правовим забезпеченням інклюзивної освіти в ЗДО (Жигайло М.Б., вихователь – методист); визначили основні нпрями співпраці з родинами в умовах інклюзивної освіти (Амбріс І.В., вихователь інклюзивної групи); організації психологічного та соціально – педагогічного супроводу в умовах інклюзивної освіти (Письменюк М.В., практичний психолог); корекційної роботи мовленнєво - діяльнісної спрямованості в аспекті інклюзивної освіти (Драбич Т.В., Орищин М.Й., вчителі- логопеди); ресурси спрямовані на підтримку, розвиток, виховання та навчання дітей з особливими освітніми потребами (Каратник Г.В., асистент вихователя). При формування особистості дитини надзвичайно важливою є співпраця дошкільного навчального закладу з родинами вихованців. Упродовж 2018-2019н.р. колектив закладу дошкільної освіти співпрацював з родинами вихованців за такими напрямами:
Методична робота з педагогічними працівниками В умовах освітніх, соціальних реформ діяльність ЗДО обумовлює систематичне вдосконалення змісту і методів освіти дошкільників; підвищення кваліфікації працівників, організацію психолого-педагогічної освіти батьків. Педагогічний колектив закладу постійно працював над створенням єдиного методичного простору з інноваційної діяльності педагогів. Самоменеджмент - основа формування професійної майстерності педаогічного працівника. Педагог, як реальний учасник і організатор освітнього процесу, повинен постійно здійснювати функції проектувальної, організаторської і комунікативної діяльності. У зв'язку з цим Жигайло М.Б., вихователь – методист провела інтерактивну ділову гру «Самоменеджмент – шлях до успіху». В ході якої педагоги визначали особливості реалізації функцій самоменеджменту в сфері своєї професійної діяльності, а також закономірності їх становлення і розвитку, що є певним внеском в уточнення сутності механізму професіоналізації їх особистості і розробку сучасної дидактичної концепції її формування та перспективно творчого зросту. Методична робота проводилася за принципом моніторингу систематичної аналітико-діагностичної діяльності, де враховувалися інтереси і запити різних категорій педагогів, була спрямована на підвищення професійного рівня педагогічних працівників. Слід зазначити, що пошук організації навчання вихователів мав вигляд інтегрованого процесу під час якого відбувалося не тільки накопичення знань, але й формувався механізм самореалізації кожного вихователя, насичувало зміст методичної роботи, що в свою чергу, вплинуло якість безпосередньої роботи з дітьми. Під час організації роботи з педпрацівниками використовувалися різні форми роботи: тренінги, відкриті перегляди, семінари, які побудовані на інтерактивних формах навчання і сприяють розвитку творчості, ініціативи та підвищує якість освіти. Кількісний і якісний аналіз оцінювання рівня організації методичної служби в ДНЗ показав, що всі форми методичної роботи (педради, консультації, семінари, семінари-практикуми, колективні перегляди занять) носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли розвитку творчої активності педагогів, підвищенню рівня їх інноваційної компетентності. Курси педагогічних працівників є основною складовою частиною підвищення їх педагогічної майстерності і фахової кваліфікації на підставі осмислення власної діяльності. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є вдосконалення їх освітнього рівня та професійної підготовки внаслідок поглиблення, розширення та оновлення загальнонаукових та спеціальних знань та вмінь. Завдання курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікативних технологій. В 2018/2019н.р. курси підвищення професійного рівня педагогічних працівників пройшло 4 педагога (2015р.а) та 2 педагога (2016р.а) згідно графіку. Атестація педагогічних працівників закладів освіти проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 23), Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 930 від 06 жовтня 2010 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 14 грудня 2010 року. У 2019 році було атестовано 1 педагогічного працівника:
Вивчення стану організації життєдіяльності дітей
Методами вивчення стану освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі стали безпосереднє спостереження за діяльністю дітей та вихователя в кожній віковій групі; педагогічна діагностика, бесіди з дітьми, тестування старших дошкільнят, визначення рівня засвоєння програмових знань; аналіз продуктів дитячої творчості; анкетування педагогів та батьків; вивчення документації; аналіз дидактичного обладнання, предметно – ігрового розвивального середовища. Організована навчальна діяльність планується в першу половину дня. Розклад занять складено з урахуванням домінуючого навантаження на дитину (психічного, фізичного, емоційного). Передбачено раціональність чергування видів діяльності: розумової, рухової, практично-прикладної, місце проведення. В ході організації життєдіяльності дітей педагоги використовують такі форми освітнього процесу: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки. Систематично використовують експериментально-дослідницьку діяльність, проблемно-пошукові ситуації та інші ефективні методи і прийоми. Поєднують вербальні, наочні і практичні методи, відводять належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації, а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. Питання засвоєння кожною дитиною програмових вимог було на постійному контролі. Згідно з планом роботи закладу було проведено комплексне вивчення організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку за лініями розвитку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та програми «Українське дошкілля» в групі № 6. Вихователі: Вавринчук Л.Я., Марціновська Л.В. забезпечують умови для повноцінного розвитку дитини, набуття нею знань, умінь і навичок, формування компетентності у всіх сферах життєдіяльності. В процесі роботи з дітьми старшого дошкільного віку педагоги використовують такі основні форми організації дошкільнят: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки тощо. Основною складовою змісту навчально-виховного процесу в старшій групі № 6 - розумове виховання. Для його здійснення застосовується як повсякденне життя дитини, так і спеціально організована навчальна діяльність у формі занять з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом і природою, навчання елементів грамоти і математики, на яких варто поєднувати пізнавально-розвивальну роботу з різних розділів програми. Вихователі сприяють активізації мислення дітей, сприймання і засвоєння ними матеріалу свідомим, заохочують дітей до постановки питань, висування гіпотез, пошуку самостійних рішень, перевірки їх правильності та інше. Також слід зазначити, що педагоги групи систематично використовують ІКТ для проведення освітньої діяльності (у групі є телевізор з USB - роз'ємом). Але поруч з тим матеріали ІКТ не систематизовані. Організовуючи навчальну діяльність педагоги систематично використовують завдання із експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи і прийоми. Поєднують вербальні, наочні і практичні методи, відводять належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. Упродовж року в закладі дошкільної освіти працював логопункт. В ході роботи вчитель – логопед Орищин М.Й. працювала з двадцять однією дитиною. П’ятнадцять з них були направлені з діагнозом – загальний недорозвиток мовлення ІІІ рівня, одна – з ЗНМ І-ІІ рівня, троє – зі стертою формою дизартрії, одне – з фонетико – фонематичним недорозвитком, одна – з затримкою психомовленнєвого розвитку. Вся корекційно – відновлювальна робота проводилась за такими напрямками:
Драбич Т.В., вчитель – логопед охопила корекційно логопедичною роботою на логопункті 21 дитину. У вересні 2018 року та у січні 2019 року було проведено комплексне логопедичне вивчення всіх сторін мови дітей-логопатів. Діти були поділенні на підгрупи за діагнозом та рівнем мовленнєвого розвитку. Навчальний рік був поділений на три періоди. Щоквартально вчителі – логопеди звітували про результативності корекційної роботи зі всіх розділів на кожну дитину. Вчителі – логопеди постійно проводили просвітницьку роботу серед педагогів ЗДО , організовували зустрічі з батьками, індивідуальне консультування , надавали рекомендації та поради. Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі. Для отримання цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини використано кваліметричний підхід. Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником дошкільного закладу перед вступом його до школи. Кожен фактор містив критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінювали кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, було зроблено висновки, які складові потребують доопрацювання. Загалом участь у моніторингових дослідженнях і оцінювання розвитку взяли 77 дітей старшого дошкільного віку
Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі перше оцінювання розвитку дітей було проведено на початку навчального року у жовтні – листопаді, друге у травні. За результатами першого оцінювання були внесені корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані. Друге оцінювання розвитку дітей проводилось у травні і за його результатами був визначений сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому діаграма дала змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку кожної дитини. Протягом 2018 - 2019 навчального року згідно річного плану практичним психологом Письменюк М.В., проводилась діагностична, корекційно-розвивальна, просвітницька та консультаційна робота з дітьми, педпрацівниками, батьками. З метою виявлення психосоціальної зрілості, рівня розвитку аналітичного мислення і мови, а також шкільно – необхідних функцій в формі здатності до довільної поведінки було проведено дослідження 83 дітей старшого дошкільного віку. Методами дослідження стали: проективна методика «Моя майбутня школа», субтест «Навчальна мотивація» (за М. Гінзбургом), субтест «»Графічний диктант» (за Д. Ельконіним), субтест «Намисто» (адаптація І.І. Аргінської), субтест «Будиночок». За результатами обстеження 26 дітей (32%) мають високий рівень сформованості до шкільного навчання, 57 дітей (68%) мають середній рівень сформованості психологічної готовності до навчання в школі. Висновки і аналіз: у 32% дітей висока мотивація до навчання у школі; сформована внутрішня позиція школяра; високий рівень довільної уваги, діти здатні розуміти, утримувати та відтворювати навчальне завдання. У 68% початкова стадія формування внутрішньої позиції школяра, дітей приваблює зовнішня атрибутика шкільного життя, психічні процеси (зорова пам’ять, увага, мислення) знаходяться в стадії формування. Позитивними моментами у роботі були: підвищена ефективність в корекції психосоматики, емоційно – особистісних порушень за допомогою арт – терапії, пісочної терапії, кінезіотерапії; при проведенні групових занять у дітей розвивалися комунікативні навички, соціальна адаптація, посилилась мотивація на власну емоційну і поведінкову саморегуляцію. Проведений аналіз захворюваності дітей за 2018 рік показав, що рівень захворюваності збільшився порівняно з рівнем захворюваності за минулий рік. У 2018 році дітьми закладу дошкільної освіти через хворобу пропущено 2650 днів, що на 265 днів більше, ніж у минулому році. У групі раннього віку зареєстровано 547 днів, що в порівнянні з 2017 років зменшилось на 81 день, в садових 2103 збільшилась на 351 днів,що є наслідком зміни кількості дітей в садових та в групах раннього віку. Кількість пропущених днів у 2018 році однією дитиною через хворобу в порівнянні із 2017 роком значно не змінилась і становить в середньому 8 днів. Загальна кількість зареєстрованих випадків захворюваності у 2018 році становить 535 ,що на 59 більше ніж у 2017 році, це означає що захворюваність збільшилась на 3%. Упродовж 2018 року було проведено такі заходи щодо профілактики захворювань:
Організаційно – педагогічна робота Реалізація принципу безперервності освіти починається із забезпечення наступності між першими її сходинками - дошкільною і початковою ланками. Саме тому протягом навчального року планомірно проводилась робота по забезпеченню наступності у діяльності ЗДО № 19 та ЧНВК–колегіум № 3. Співпраця навчальних закладів здійснювалась за спільним планом роботи. Проведено взаємовідвідування відкритих занять у старших групах ДНЗ та уроків у початковій школі; дні відкритих дверей, спільні педагогічні ради, семінари, круглі столи, конференція, консультації, тематичні виставки. Адміністративно – господарська робота
У 2018-2019 н.р. проведено ремонт коридорів, кабінетів: вчителів – логопедів, практичного психолога, діловода. В музичного залі, групі №9 - реставровано паркет. В групі № 2 зроблено ремонт кімнати для миття посуду, із заміною умивальників та меблів. На харчоблоці проведено косметичний ремонт, поновлено кухонний посуд. Проведено заміну труб. Ігрові майданчики груп №9,11,14 обладнано столиками, лавами, ігровими спорудами, гойдалками; завезено пісок та землю. Підготовлено приміщення №4 для відкриття групи для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема проведено ремонт ігрової та спальної кімнат, санвузла, частково придбано меблі, посуд та постіль та ін. Аналіз роботи ЗДО за 2017-2018 н.р.
На виконання Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти, програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та інших нормативно-правових документів педагогічний колектив дошкільного закладу забезпечував формування життєвої компетенції дитини, фізичного, психологічного та морального здоров’я дитини. Упродовж 2017-2018н.р. навчально-виховний процес закладу був спрямований на вирішення науково – методичної проблеми: «Формування соціальної компетентності дітей в умовах інноваційного розвитку дошкільної освіти» та завдань щодо музично – естетичного розвитку дитячої особистості; упровадження технологій розвивального навчання під час бінарних занять; формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку, а також завдань на літній період, спрямованих на оздоровлення та фізичний розвиток дошкільників. Ефективному вирішенню пріоритетних завдань розвитку, навчання та виховання дітей сприяв пошук оптимальних форм організації освітнього процесу, використання передового педагогічного досвіду, здійснення інноваційної діяльності. Для створення сучасного інноваційного простору педагогічний колектив втілює в практичну діяльність інноваційні технології спрямовані на повноцінний розвиток загальнолюдських здібностей – комунікативних, інтелектуальних, художніх. Упровадження інноваційних технологій проходило поетапно. Проведено порівняльне вивчення рівня професійної майстерності педагогів, творчого потенціалу та визначення рівня їхньої готовності до інноваційної діяльності.
Результати вивчень свідчать про те, що значно підвищився рівень готовності педагогів до інноваційної діяльності , зокрема: «А» - педагогів - висока схильність до інноваційної діяльності; «Б» - хочуть знати свої особистісні риси та готові до інновацій «В» - не хочуть і не можуть, це педагоги з великим стажем роботи, які чітко переконані, що їхнього досвіду, знань та практичних вмінь достатньо для навчання ітей, а ще вони, як виявилось за результатами інших тестів взагалі з острахом відносять до будь–яких змін. « Г» - хочуть, але не можуть, не впевнені в собі та своїх можливостях. Провідним засобом реалізації завдань для колективу стало створення в закладі повноцінного розвивального предметно-ігрового середовища, яке стало джерелом збагачення та організації вихователем дитячої діяльності. Керуючись у своїй роботі принципом особистісно- орієнтованого підходу до виховання дітей, педагоги впроваджували в освітній процес інноваційні технології: розвиток фонематичного слуху та навчання читання за кубиками М.Зайцева (Боруцька Н.В., вихователь); здоров`язберігаючі технології терапевтичного спрямування (Гадій О.М., вихователь); використання степ– платформи в оздоровчій роботі з дітьми (Піньковька Т.Ю., інструктор з фізичного виховання); ТРВЗ (П.Альтшуллер); нетрадиційні техніки зображувальної діяльності І.Ликова «Кольорові долоньки» (Лутчин І.Б., керівник гуртка); мнемотехніки (Шайнюк О.Б., вихователь); вчимося читати за методикою Л.Шелестової (Амбріс І.В., вихователь). Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріоритетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, викладені у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. У 2017 – 2018 н.р. педагоги спрямовували діяльність навчального закладу та сім’ї на музично – естетичний розвиток дитячої особистості. Серед різних видів мистецтва особлива виховна роль належить музичному вихованню, яке вводить дітей у світ музичного мистецтва, знайомить з музичною культурою різних народів, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволять дітям дошкільного віку бути активними слухачами, вмілими виконавцями. Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів. З 29.01.2018р. по 02.02.2018р. було проведено тематичне вивчення стану музичного виховання дітей дошкільного віку. Комісія в складі: Кожуховської Н.В. – директора ДНЗ № 19, Жигайло М.Б. – вихователя – методиста вивчали: створення розвивального життєвого простору дитини у ДНЗ; додержання принципів художнього оформлення музичної зали; оснащення педагогічного процесу; оцінка професійної майстерності педагогів; змістовність перспективного та календарного планування; аналіз рівня умінь і навичок дітей; наявність проявів творчої самостійності; наявність, якість атрибутів, наочних посібників; аналіз проведення музичних занять, розваг, свят; рівень виконання музичного репертуару; раціональність та ефективність прийомів щодо розвитку музичних здібностей дітей. У дошкільному навчальному закладі створені належні умови для музичного виховання дітей, діє окреме приміщення музичної зали, яке забезпечене усім необхідним. В наявності є фортепіано, баян, синтезатор, музичний центр, екранно – звукові засоби на електронних та інших носіях, дитячі музичні імітаційні інструменти, а також різноманітний дидактичний матеріал. Планування роботи з музичного виховання в дошкільних закладах здійснюється відповідно інструктивно-методичним рекомендаціям, які викладено у листі Міністерства освіти і науки України від 02.09.2016 №1/9-454 «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»: складено та виконуються перспективні і календарні плани з музичного виховання дітей. У перспективних планах на рік передбачено форми організації музичного виховання (тип заняття, вид і теми розваг, теми свята). На менш тривалу перспективу (один-два місяці) планується зміст розваг і свят. У календарних плануваннях відображено поточний зміст навчально-пізнавальної діяльності у формі планів-схем музичних занять. Особливе місце в роботі музичних керівників займають підготовка до свят та розваг. Педагоги співпрацюють з родинами: бесіди, консультації, наочні стенди, музичні куточки в групах, відкриті заняття, концерти, родинні свята, а також участь у батьківських зборах, міні-презентації, проведення свят та розваг за участю батьків, спільні ігри, ярмарки, театралізовані дійства, вечорниці. Під час вищевказаних заходів батьки презентують свої творчі та педагогічні доробки, демонструють власні музичні здібності. Співробітництво із родинами вихованців базується на повазі педагогів до культурних традицій кожної родини, залучення дітей як до українського і світового мистецтва. Педагоги радять батькам добір музики для родинного кола і спонукають батьків цікавитися успіхами дітей в музичній діяльності, звертатися за порадами до педагогів, посильно допомагати і брати участь у підготовці декорацій, костюмів. Музичне виховання дошкільнят здійснюється не тільки під час занять, свят, розваг, але і в години дозвілля, самостійних ігор, під час прогулянок, ранкової гімнастики і т. д. Включення музики в повсякденне життя дітей в умовах дитячого садка супроводжується умілим та чітким керівництвом вихователя, який, враховуючи цілі та завдання виховання, а також схильності, інтереси дітей та їх можливості, самостійно і за допомогою музичного керівника підбирає музичний репертуар, припускаючи включення його в різноманітні моменти життя дитини. Варто відзначити гурткову роботу з музичного мистецтва. Позитивно те, що в ДНЗ працюють гуртки «Оркестр» (керівники Марчук О.Ю., Головата О.В.); «Веселі нотки» (керівник Воронка Н.В.). Мовлення дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Одним із основних принципів розвитку мовлення та навчання дітей дошкільного віку рідної мови є принцип комунікативної спрямованості навчання.Саме тому педагоги закладу працювали над формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку. Навчання дітей рідної мови було спрямоване на оволодіння рідною мовою як засобом спілкування; на засвоєння дітьми дошкільного віку навичок розмовної літературної української мови та вмінь практично їх використовувати відповідно до ситуації спілкування. Упродовж навчального року в ЗДО проходив семінар – практикум «Формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку», керівником якого була Амбріс І.В., вихователь. Під час теоретичного засідання були розглянуті питання: шляхи оптимізації формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку (Амбріс І.В., вихователь); діагностика і розвиток мовленнєвих мотивів дошкільнят (Жигайло М.Б., вихователь – методист); психологічні аспекти формування комунікативної компетенції дошкільників (Письменюк М.В., практичний психолог). На практичному засіданні семінару – практикуму АмбрісІ.В., вихователь представила педагогам інтерактивні технології формування комунікативної компетенції; Возняк О.В., вихователь розкрила роль фольколору у формуванні зв'язного мовлення дітей дошкільного віку; Жигайло М.Б., виховаватель – методист надала методичні рекомендації щодо становлення мовленнєвої особистості дошкільника. Під час підсумкового, інформаційного засідання було розкрито питання комунікативної гри, як засібу розвитку культури спілкування у дітей дошкільного віку та організації комунікативно - мовленнєвої діяльності дошкільнят на засадах дитиноцентризму; розроблено пам'ятку для педагогів "Як навчити дітей розповідати". Організація навчально – виховного процесу в сучасних інноваційних умовах вимагає від педагога вдосконалення практичної діяльності шляхом пошуку нових ціннісних пріоритетів у визначенні змісту, форм і методів організації пізнавальної діяльності дітей. Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні, бінарні та ін.). Особливу увагу педагоги дошкільного навчального закладу приділяють упровадженню технологій розвивального навчання під час бінарних занять. Письменюк М.В., практичний психолог провела майстер – клас «Упровадження технологій розвивального навчання та ефективної взаємодії педагогів під час бінарних занять». В ході роботи були розкриті теоретичні аспекти ефективної взаємодії педагогів під час проведення бінарних занять та представлені основні правила упровадження бінарних занять у навчально - виховний процес з дітьми дошкільного віку. Також педагогами було встановлено основні переваги інтегрованих, бінарних занять перед традиційними, зокрема:
Упродовж навчального року бінарні заняття проводили: Письменюк М.В., практичний психолог в парі з Лутчин І.Б., керівником гуртка; Драбич Т.В., вчитель – логопед з Козимкою О.В., вихователем; Письменюк М.В., практичний психолог з Драбич Т.В., вчителем – логопедом; Капущак О.Б., вихователь з Письменюк М.В., практичним психологом. Робота методичного об’єднання вихователів груп раннього та молодшого віку допомогла розкрити особливості адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу. Так, Жигайло М.Б., вихователь – методист розповіла про формування основ соціальної компетентності дітей раннього та молодшого віку; Шайнюк О.Б., вихователь представила способи цілісного підходу до розвитку і виховання наймолодших; Письменюк М.В., практичний психолог ознайомила з віковими проявами соціальної компетентності дошкільнят груп раннього та молодшого віку. Закала Г.І., Сметана Л.П., вихователі групи раннього віку №2 поділились досвідом особистісного розвитку дошкільнят у процесі ігрової діяльності. При формування особистості дитини надзвичайно важливою є співпраця дошкільного навчального закладу з родинами вихованців. Упродовж 2017-2018н.р. колектив закладу дошкільної освіти співпрацював з родинами вихованців за такими напрямами:
З метою удосконалення професійної майстерності педагогів Жигайло М.Б., вихователь – методист провела інтерактивну ділову гру для вихователів «Форми роботи з батьками». В ході гри були розкриті основні правила конструктивної взаємодії з батьками вихованців. Методична робота з педагогічними працівниками В умовах освітніх, соціальних реформ діяльність ЗДО обумовлює систематичне вдосконалення змісту і методів освіти дошкільників; підвищення кваліфікації працівників, організацію психолого-педагогічної освіти батьків. Педагогічний колектив закладу постійно працював над створенням єдиного методичного простору з інноваційної діяльності педагогів. Методична робота проводилася за принципом моніторингу систематичної аналітико-діагностичної діяльності, де враховувалися інтереси і запити різних категорій педагогів, була спрямована на підвищення професійного рівня педагогічних працівників. Слід зазначити, що пошук організації навчання вихователів мав вигляд інтегрованого процесу під час якого відбувалося не тільки накопичення знань, але й формувався механізм самореалізації кожного вихователя, насичувало зміст методичної роботи, що в свою чергу, вплинуло якість безпосередньої роботи з дітьми. Під час організації роботи з педпрацівниками використовувалися різні форми роботи: тренінги, відкриті перегляди, семінари, які побудовані на інтерактивних формах навчання і сприяють розвитку творчості, ініціативи та підвищує якість освіти. Кількісний і якісний аналіз оцінювання рівня організації методичної служби в ДНЗ показав, що всі форми методичної роботи (педради, консультації, семінари, семінари-практикуми, колективні перегляди занять) носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли розвитку творчої активності педагогів, підвищенню рівня їх інноваційної компетентності. Курси педагогічних працівників є основною складовою частиною підвищення їх педагогічної майстерності і фахової кваліфікації на підставі осмислення власної діяльності. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є вдосконалення їх освітнього рівня та професійної підготовки внаслідок поглиблення, розширення та оновлення загальнонаукових та спеціальних знань та вмінь. Завдання курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікативних технологій. В 2017/2018н.р. курси підвищення професійного рівня педагогічних працівників пройшло 1 педагог (2014р.а) та 3 педагога (2015р.а) згідно графіку. Атестація педагогічних працівників закладів освіти проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 23), Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 930 від 06 жовтня 2010 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 14 грудня 2010 року. У 2018 році було атестовано 17 педагогічних працівників:
Вивчення стану організації життєдіяльності дітей
Методами вивчення стану освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі стали безпосереднє спостереження за діяльністю дітей та вихователя в кожній віковій групі; педагогічна діагностика, бесіди з дітьми, тестування старших дошкільнят, визначення рівня засвоєння програмових знань; аналіз продуктів дитячої творчості; анкетування педагогів та батьків; вивчення документації; аналіз дидактичного обладнання, предметно – ігрового розвивального середовища. Організована навчальна діяльність планується в першу половину дня. Розклад занять складено з урахуванням домінуючого навантаження на дитину (психічного, фізичного, емоційного). Передбачено раціональність чергування видів діяльності: розумової, рухової, практично-прикладної, місце проведення. В ході організації життєдіяльності дітей педагоги використовують такі форми освітнього процесу: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки. Систематично використовують експериментально-дослідницьку діяльність, проблемно-пошукові ситуації та інші ефективні методи і прийоми. Поєднують вербальні, наочні і практичні методи, відводять належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації, а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. Питання засвоєння кожною дитиною програмових вимог було на постійному контролі. Згідно з планом роботи закладу було проведено комплексне вивчення організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку за лініями розвитку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та програми «Українське дошкілля» в групі №9. Вихователі: Амбріс І.В., Капущак О.Б. забезпечують умови для повноцінного розвитку дитини, набуття нею знань, умінь і навичок, формування компетентності у всіх сферах життєдіяльності. При створенні предметно – розвивального середовища в старшій групі №9 особливе місце відведено дидактичним, розвивальним, ігровим матеріалам, які використовують цілеспрямовано – з метою спонукати дітей до роздумів. Вихователі дотримуються основної вимоги організації життєвого простору дітей - забезпечення умов для повноцінного розвитку дитини, набуття нею знань, умінь і навичок у різних випадках діяльності, формування компетентності у всіх сферах життєдіяльності. З цією метою створені центри: пізнавально – інтелектуальний, ігровий, мовленнєвий, художньо – естетичний та центр самоорганізації. Основною складовою змісту навчально-виховного процесу в старшій групі № 9 - розумове виховання. Для його здійснення застосовується як повсякденне життя дитини, так і спеціально організована навчальна діяльність у формі занять з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом і природою, навчання елементів грамоти і математики, на яких варто поєднувати пізнавально-розвивальну роботу з різних розділів програми. Мовлення вихователів слугує прикладом для наслідування дошкільнятами. Педагоги уміють продукувати інноваційні ідеї, застосовують нестандартні проведення занять: інтегровані, бінарні. Під час навчальної діяльності Амбріс І.В. використовує методику Л.Шелестової "Вчимося читати". Вдало підібрані завдання розширюють знання дітей про навколишній світ, розвивають логічне мислення, збагачують активний і пасивний словник малят, розвивають фонематичний слух, мовленнєве дихання, дрібну моторику, пам'ять, увагу. За результатами моніторингу, встановлено, що 84% (27 дітей) - вільно читають, 16% (5 дітей) - читають по складах. В жовтня 2017 року проводилось тематичне вивчення стану сформованості ігрової компетентності дітей дошкільного віку. В ході якого було встановлено, що предметно-просторове середовище є динамічним і змінюється залежно від індивідуальних особливостей дітей, пори року, тем, які вивчаються. Педагоги передбачили створення певних центрів (куточків, зон, осередків). Діти мають змогу займатися одночасно різними видами діяльності за особистими бажаннями та інтересами, а також за власним вибором переходити від одного центру діяльності до іншого, від спокійних занять до активних. Групові кімнати груп оснащені різними видами іграшок. Всі іграшки доступні для дітей, безпечні та естетичні. Обладнання розраховане на практичну діяльність вихованців, пов'язану з їх побутом, щоб поступово готувати малюків до життя, а також сприяти їх фізичному та психічному розвитку. Організація ігрової діяльності в ЗДО здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти (освітня лінія «Гра дитини») та програми розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля». Під час проведення ігор педагогами передбачено розвиток у дітей творчих здібностей, організованість в ігровій діяльності. Вихователі сприяють забезпеченню задоволення ігрових уподобань кожної дитини, виникненню дружніх стосунків. Дидактичний матеріал багатофункціональний і дає змогу педагогам здійснювати диференціацію та індивідуалізацію навчання. У педагогів в наявності є картотека ігор (дидактичних, рухливих) відповідно до програми «Українське дошкілля», проте потребує часткового оновлення та систематизації. Упродовж року в дошкільному навчальному закладі функціонували дві логопедичні групи - №13;14. Під час навчально - виховного процесу Драбич Т.В., Орищин М.Й., вчителі - логопеди проводили з дітьми - логопатами різні форми корекційної роботи: фронтальні, індивідуальні, підгрупові занятя. Важливо було навчити дітей застосовувати мовні вміння в нових ситуаціях, творчо використовувати отримані в навички в різних видах діяльності. Вчителі – логопеди постійно проводили просвітницьку роботу серед педагогів ЗДО , організовували зустрічі з батьками, індивідуальне консультування , надавали рекомендації та поради.
Результати корекційної роботи вчителів – логопедів Орищин М.Й. (13 група), Драбич Т.В. (14 група)
Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі. Для отримання цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини використано кваліметричний підхід. Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником дошкільного закладу перед вступом його до школи. Кожен фактор містив критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінювали кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, було зроблено висновки, які складові потребують доопрацювання.
Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі перше оцінювання розвитку дітей було проведено на початку навчального року у жовтні, друге у травні. За результатами першого оцінювання були внесені корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані. Друге оцінювання розвитку дітей проводилось у травні і за його результатами був визначений сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому діаграма дала змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку кожної дитини. Протягом 2017 - 2018 навчального року згідно річного плану практичним психологом Письменюк М.В., проводилась діагностична, корекційно-розвивальна, просвітницька та консультаційна робота з дітьми, педпрацівниками, батьками. Для виявлення ранньої дезадаптації дітей протягом двох місяців (вересень – жовтень)проводились спостереження за дітьми раннього та молодшого дошкільного віку. Всього 83 особи. У процесі спостереження були оформлені адаптаційні листи. Аналіз показав: - легка ступінь адаптації у 37,5% дітей; - середня ступінь адаптації у 48% дітей; - важка ступінь адаптації у 15,5% дітей. З метою полегшення процесу адаптації з дітьми проводилась серія занять за програмою «Розвиток емоційної сфери дітей раннього віку». Мета програми –формування навичок соціальної адаптації через розвиток емоційно – вольової сфери. До кінця року всі діти успішно адаптувалися до умов дошкільного закладу. Для визначення рівня готовності до шкільного навчання використовувалась комплексна діагностика «Вивчення зрілості дітей, які йдуть у перший клас». Обстежено 86 дітей старших груп. Отримано наступні результати: - високий рівень готовності до навчання 33% дітей; - середній рівень готовності до навчання 67% дітей. Рівень готовності до навчання в школі 2016 -2017 н. р.2017 – 2018 н. р.
Позитивними моментами у роботі були: підвищена ефективність в корекції психосоматики, емоційно – особистісних порушень за допомогою арт – терапії, пісочної терапії, кінезіотерапії; при проведенні групових занять у дітей розвивалися комунікативні навички, соціальна адаптація, посилилась мотивація на власну емоційну і поведінкову саморегуляцію. Проведений аналіз захворюваності за 2018 рік показав, що рівень захворюваності дітей у дошкільному навчальному закладі зменшився порівняно з рівнем захворюваності за минулий рік на 9 випадків . Так, у 2018 році дітьми дошкільного навчального закладу через хворобу пропущено 2460 днів, що на 45 днів менше, ніж у цей самий період минулого року. У 2018 році однією дитиною через хворобу пропущено 1,9 дня, тоді як у минулому році цей показник становив 2,1. Упродовж року були проведені такі заходи: - із батьками проводились бесіди щодо профілактики застудних та інфекційних захворювань; - якісне проведення ранкового прийому дітей, своєчасне ізолювання хворих. Як результат проведеної роботи – рівень захворюваності зменшився. Ефективну роботу щодо профілактики захворюваності дітей провели вихователі. Найвищий показник захворюваності у 10 та 12 групі, де працюють вихователями Смага Л.С.,Соха В.Д. Такий показник захворюваності пояснюється гострими респіраторно-вірусними захворюваннями та спалахом вітряної віспи. Результати аналізу виконання норм харчування за 2018 рік показали, що норми в групах раннього віку виконано на 85%, що у порівнянні з 2017 роком покращились на 12% .Норми в садових групах виконано на 76% що у порівнянні з 2017 роком покращились на 5%. Організаційно – педагогічна робота Реалізація принципу безперервності освіти починається із забезпечення наступності між першими її сходинками - дошкільною і початковою ланками. Саме тому протягом навчального року планомірно проводилась робота по забезпеченню наступності у діяльності ЗДО № 19 та ЧНВК–колегіум № 3. Співпраця навчальних закладів здійснювалась за спільним планом роботи. Проведено взаємовідвідування відкритих занять у старших групах ДНЗ та уроків у початковій школі; дні відкритих дверей, спільні педагогічні ради, семінари, круглі столи, конференція, консультації, тематичні виставки.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
